25 вересня 2026 року радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив наявність домовленості між Україною та Південною Кореєю про нерозголошення інформації щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені», — заявив він.
Передумови інциденту
У 2025 році українська армія взяла в полон на Курщині двох військових з Північної Кореї. За словами президента Володимира Зеленського, один із них намагався накласти на себе руки, як тільки зрозумів, що опинився в полоні.
Хронологія подій
- 23 вересня — під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку Зеленський повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, і звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні.
- Того ж дня — президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, оприлюднивши цю інформацію.
- 25 вересня — Дмитро Литвин відкинув звинувачення в порушенні угоди.
- Того ж дня — медіарадниця посла України у Великій Британії Оксана Тороп написала, що домовленість існувала і питання полонених було частиною ширшого переговорного процесу з Сеулом, розкритикувавши Зеленського за «шоу, хайп і яскравий ефект».
Що залишається неузгодженим
Існування угоди про нерозголошення підтверджують Лі Чже Мьон та Оксана Тороп; Литвин це заперечує. Написання імені президента Південної Кореї також різниться у джерелах: «Лі Дже Мьон» або «Лі Чже Мьон».
Залишити відповідь